НАШ МУЗЕЙ
Пам’ять про героїчний подвиг народу, який захищав від ворога свою Батьківщину в роки Другої світової війни, збережеться в серцях усіх прогресивних людей планети, у численних меморіалах і пам’ятниках, у музейних експозиціях і матеріалах, у творах літератури і мистецтва.
Музей Бойової слави 293/66 Гвардійської Червонопрапорної Полтавської стрілецької дивізії діє в КУ Сумська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 19 ім. М. С. Нестеровського з 1981 року.
Засновником музею і керівником пошукової роботи був колишній учитель допризивної підготовки, ветеран Другої світової війни, підполковник у відставці Лампель Владлен Павлович.
У 1981 році пошуковці знайшли багатьох ветеранів дивізії, листувалися з ними, зустрічалися в Сумах і Полтаві, їздили в Чернівці, де тоді дислокувалася дивізія.
18 липня 1941 року на території Сум почалося формування 293 стрілецької дивізії. Її штаб розташовувався на Луці у будинку-музеї Антона Павловича Чехова, особовий склад на Баранівці, в районі лісництва. Формування дивізії та навчання її особового складу зайняли ледь більше місяця. 20 серпня дивізія відбула на фронт.
Стенд «У скрутну пору» розповідає про ті бойові дії, під час яких дивізії довелося відступати.
1943 рік став роком корінного перелому.
Далі можна побачити інформацію про військові дії дивізії в боях за Україну. У вересні 1943 року дивізія вела бої за визволення Полтави. Потім боролися за визволення Правобережної України. А потім дивізія дісталася до Карпат.
293 дивізія, яку в ході війни приєднали до іншої дивізії, пройшла з визвольною місією територію Угорщини і Австрії.
А в ніч на 9 травня завершилась її участь у боях: радіо принесло довгоочікувану звістку про беззаперечну капітуляцію фашистської Германії.
Але робота музею не обмежується лише збором інформації та матеріалів про 293 дивізію. У музеї можна побачити й інші експозиції, присвячені героїчним сторінкам нашого народу. Стенд «Партизани Сумщини» розповідає про партизанський рух на Сумщині під керівництвом Сидора Артемовича Ковпака. На цьому стенді знаходяться унікальні фотографії тих часів.
Один із стендів нашого музею присвячений Миколі Семеновичу Нестеровському, нашому земляку, сумчанину, герою, ім’я якого носить наша школа.
Нестеровський Микола Семенович народився 24 листопада 1907 року у сім’ї службовця. Жила сім’я Нестеровських у власному будинку на нинішній вулиці Троїцькій. Навчався Микола Семенович у семирічці, а потім – у профшколі. У 1929 році закінчив Сумський будівельний технікум.
Коли розпочалася війна, Миколу Семеновича, як досвідченого будівельника відправили на спорудження оборонних рубежів під Конотоп.
У боях проти німецько-фашистських загарбників від брав участь з березня 1943 року. Воював на Воронезькому та 1-му українському фронтах. Звільняв від гітлерівців Суми, Київ, форсував Десну, Дніпро, Південний Буг, Дністер, Прут. 30 листопада 1944 року Микола Семенович Нестеровський загинув на території Угорщини. На сьогоднішній день у музеї зберігаються матеріали про Миколу Семеновича Нестеровського: листи з фронту, укази про нагороди, фотографії. Військові дії, що відбуваються на Сході України, скерували роботу пошукового загону на створення пересувної експозиції, присвяченої цим героїчним подіям.
Наші випускники, батьки наших учнів проходили чи проходять службу в зоні АТО. Вони захищали і захищають рідну землю, своїх близьких, захищають нас з вами.
Одним із таких захисників був Юрій Олександрович Вєтров.
Юрій Олександрович був мобілізований 3 вересня 2014 року. Пройшов навчальну підготовку у центрі «Десна». А далі – участь у бойових діях на Сході України у батальйоні територіальної оборони «Волинь». А потім був той фатальний день – 15 листопада 2014 року.
Похований герой 22 листопада на центральному кладовищі міста Суми на Алеї почесних громадян
Пам’ятна дошка
Кожного року в день загибелі Юрія Олександровича Вєтрова в нашій школі проходить естафетна година пам’яті. Біля меморіальної дошки, яка була відкрита у 2016 році, хвилиною мовчання учні та співробітники школи зі сльозами на очах вшановують світлу пам’ять про свого випускника, запалюють свічки, покладають квіти.
Указом Президента України від 4 червня 2015 року Юрій Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Звичайно, людину не повернеш. Але, той, хто захистив країну ціною свого життя, заслуговує, щоб ми пам’ятали про нього.
На сьогоднішній день музей працює за такими напрямками:
-
пошуково-дослідницький;
-
волонтерський;
-
інформаційно-освітній;
-
краєзнавчий.
На базі музею проводяться різноманітні виховні заходи патріотичного спрямування: екскурсії, зустрічі з ветеранами, засідання круглого столу, конкурсно-ігрові заходи, вечори пам’яті, уроки-презентації, уроки з елементами історичної реконструкції, відеоуроки з обговоренням, віртуальні подорожі, уроки-реквієми і т. д.
Ось деякі з них.
